1. Словник української мови у 20 томах

викорчовування

ВИКОРЧО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. викорчо́вувати.

Схожість героїчного епосу вірменського з билинами київського періоду величезна. Схожість цю можна вбачати і в темах (змієборство, викорчовування лісу), і в образах.., і в окремих прийомах (П. Тичина);

Історія землеробства населення Бойківщини – це переважно історія освоєння лісових масивів, їх викорчовування й перетворення на сільськогосподарські угіддя (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викорчовування — викорчо́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. викорчовування — -я, с. Дія за знач. викорчовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викорчовування — ВИКОРЧО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорчо́вувати. Схожість героїчного епосу вірменського з билинами київського періоду величезна. Схожість цю можна вбачати і в темах (змієборство, викорчовування лісу), і в образах.., і в окремих прийомах (Тич. Словник української мови в 11 томах