викорінювання
ВИКОРІ́НЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. викорі́нювати.
Викорінювання корупції може залишити державу без підданих, але подальша її сваволя загрожує тим, що піддані залишаться без держави (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викорінювання — викорі́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- викорінювання — -я, с. Дія за знач. викорінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викорінювання — ВИКОРІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорі́нювати. Словник української мови в 11 томах