1. Словник української мови в 11 томах

викорінювання

ВИКОРІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорі́нювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викорінювання — викорі́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. викорінювання — -я, с. Дія за знач. викорінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викорінювання — ВИКОРІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорі́нювати. Викорінювання корупції може залишити державу без підданих, але подальша її сваволя загрожує тим, що піддані залишаться без держави (із журн.). Словник української мови у 20 томах