викохувати
ВИКО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОХАТИ, аю, аєш, док.
1. кого, що. З любов'ю вирощувати, ростити кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, добиватися найкращого стану, вигляду.
Дід Маркіян викохує сад “по книжках”, і немає ні в кого на селі кращих сортів груш та яблук... (С. Васильченко);
– Я вуса ці викохую аж тридцять год (О. Ільченко);
Бички в нас були, пара доморослих – самі вигодували й викохали, такі гарні (Б. Грінченко);
Таки славну дівчину викохала Гордієнчиха (М. Стельмах).
2. що, перен. Довго виношувати думку, мрію, план і т. ін., гаряче бажати виконання чого-небудь.
Він викохував свій жорстокий план, знову й знову перевіряючи себе й своє сумління, і з кожним разом все більше стверджував своє моральне право саме так вчинити (І. Багряний);
Поєдинок цей [між Гнатом і Уласом] продовжувався в затаєних намірах, що їх викохував про себе Гнат, настирливо шукаючи такого випадку, щоб прищикнути Уласові язичка (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- викохувати — вико́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викохувати — Вирощувати, виплекувати, випещувати, пестити, плекати, ростити, (дітей) ВИХОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- викохувати — -ую, -уєш, недок., викохати, -аю, -аєш, док., перех. З любов'ю вирощувати кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, домагатися найкращого стану, вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викохувати — Виховувати, виховати, годувати, вигодовувати, вигодувати, повигодовувати, згодовувати, згодувати, позгодовувати, кукобити, викукоблювати, викукобити, повикукоблювати, плекати, виплекувати, виплекати, повиплекувати, сплекувати, сплекати, посплекувати Словник чужослів Павло Штепа
- викохувати — див. балувати; пестити; ростити Словник синонімів Вусика
- викохувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
- викохувати — Вико́хувати, -ко́хую, -ко́хуєш; вико́хував, -вала; вико́хуй, вико́хуйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- викохувати — ВИКО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОХАТИ, аю, аєш, док., перех. З любов’ю вирощувати кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, добиватися найкращого стану, вигляду. Словник української мови в 11 томах
- викохувати — Викохувати, -хую, -єш сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл. 1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Ном. № 9223. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Мет. Викохала, випестила, та й обоє покинули. МВ. І. 153. Словник української мови Грінченка