1. Словник української мови в 11 томах

викохувати

ВИКО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОХАТИ, аю, аєш, док., перех. З любов’ю вирощувати кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, добиватися найкращого стану, вигляду.

Дід Маркіян викохує сад "по книжках", і немає ні в кого на селі кращих сортів груш та яблук… (Вас., II, 1959, 183);

— Я вуса ці викохую аж тридцять год (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 505);

Бички в нас були, пара доморослих — самі вигодували й викохали, такі гарні (Гр., І, 1963, 445);

Таки славну дівчину викохала Гордієнчиха (Стельмах, Хліб.., 1959, 72);

*Образно. Поєдинок цей [між Гнатом і Уласом] продовжувався в затаєних намірах, що їх викохував про себе Гнат, настирливо шукаючи такого випадку, щоб прищикнути Уласові язичка (Тют., Вир, 1964, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викохувати — вико́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викохувати — Вирощувати, виплекувати, випещувати, пестити, плекати, ростити, (дітей) ВИХОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. викохувати — -ую, -уєш, недок., викохати, -аю, -аєш, док., перех. З любов'ю вирощувати кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, домагатися найкращого стану, вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викохувати — Виховувати, виховати, годувати, вигодовувати, вигодувати, повигодовувати, згодовувати, згодувати, позгодовувати, кукобити, викукоблювати, викукобити, повикукоблювати, плекати, виплекувати, виплекати, повиплекувати, сплекувати, сплекати, посплекувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. викохувати — ВИКО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОХАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. З любов'ю вирощувати, ростити кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, добиватися найкращого стану, вигляду. Словник української мови у 20 томах
  6. викохувати — див. балувати; пестити; ростити Словник синонімів Вусика
  7. викохувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  8. викохувати — Вико́хувати, -ко́хую, -ко́хуєш; вико́хував, -вала; вико́хуй, вико́хуйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. викохувати — Викохувати, -хую, -єш сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл. 1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Ном. № 9223. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Мет. Викохала, випестила, та й обоє покинули. МВ. І. 153. Словник української мови Грінченка