1. Словник української мови в 11 томах

викохування

ВИКО́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́хувати.

Викохування цукрових буряків було для нього любісінькою справою — він знав усі таємниці вирощування цієї культури (Смолич, День.., 1950, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викохування — вико́хування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. викохування — -я, с. Дія за знач. викохувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викохування — ВИКО́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́хувати. Викохування цукрових буряків було для нього любісінькою справою – він знав усі таємниці вирощування цієї культури (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. викохування — Вико́хування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)