1. Словник української мови у 20 томах

викрадачка

ВИКРАДА́ЧКА, и, ж.

Жін. до викрада́ч.

Викрадачка здивувала міліціонерів спритністю, а після затримання – психологічною та юридичною підготовкою (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрадачка — викрада́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. викрадачка — -и. Жін. до викрадач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрадачка — ВИКРАДА́ЧКА, и, ж. Жін. до викрада́ч. Словник української мови в 11 томах