викривачка
ВИКРИВА́ЧКА, и, ж.
Жін. до викрива́ч.
Кожній письменниці початку ХХ століття критика намагалася начепити тавро викривачки гендерної нерівності та затятої емансипантки (із журн.);
– Ще одна викривачка вивела мене на чисту воду! (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викривачка — викрива́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- викривачка — -и. Жін. до викривач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викривачка — ВИКРИВА́ЧКА, и, ж. Жін. до викрива́ч. Словник української мови в 11 томах