1. Словник української мови у 20 томах

викривний

ВИКРИВНИ́Й, а́, е́, рідко.

Те саме, що викрива́льний.

Мотив про царя, що втрачає царство і стає вбогим, особливо полюбився фольклорові прихованою в ньому соціально-викривною тенденцією (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викривний — викривни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. викривний — -а, -е, рідко. Те саме, що викривальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викривний — ВИКРИВНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що викрива́льний. Викривна розповідь письменниці триває далі (Літ. газ., 24.І 1946, 4). Словник української мови в 11 томах