викручуватися

ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ, чуюся, чуєшся, недок., ВИ́КРУТИТИСЯ, учуся, утишся, док.

1. тільки 3 ос. Розкручуючись, випадати; вигвинчуватися (про що-небудь вкручене).

Парасоль гнувся, пищав і викручувався з рук (В. Винниченко);

* Образно. Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини (М. Стельмах).

2. Пручаючись, вириватися від того, хто тримає.

Коли Любка, приховуючи огиду, в'юном викручувалась із рук і, пустуючи, вилітала з дверей, [Євген Вікторович] дивився вслід (Іван Ле);

Шість чоловік держать його міцно, щоб не викрутивсь (Г. Квітка-Основ'яненко).

3. перен. Виходити зі скрутного становища, вигадуючи що-небудь, хитруючи.

Шнадельський мусив брехати, викручуватися, але ті брехні робили чимраз менше вражіння (І. Франко);

Тим часом Лантух збагнув, що наговорив зайвого .. Треба негайно ж викручуватись! (М. Руденко);

// розм. Ухилятися від прямої відповіді.

Як не приставав Василь до Мотрі: утечемо, вона завжди уміла викручуватись так, що не скаже йому нічого (Панас Мирний);

От тою-то лютою жінкою й дратували раз у раз Івана, та він не сердився і добродушно викручувався жартами (М. Коцюбинський);

– Що б ми не говорили і як би ми не викручувалися, ми всі чудово розуміємо, що світ існує поза рамками простору і часу (В. Підмогильний).

4. тільки недок. Роблячи верткі рухи тілом, крутитися, повертатися.

– Ти .. навчилася вже в панни в покоях викручуватися (О. Кобилянська);

Вона спинилась, здивовано дивиться на Агу, яка, не помічаючи її, викручується перед дзеркалом (О. Корнійчук);

Мовчки й зосереджено пливуть риби. Викручуються морські коники (О. Іваненко);

На мостику гавкав і нявчав магнітофон і дико вигинались і викручувались три чорні постаті (Ю. Збанацький).

5. тільки недок. Пас. до викру́чувати 1–3.

Повітова варта знає, для якої частини мужицького тіла викручуються шомполи (М. Стельмах).

◇ (1) Ви́крутитися (ви́лізти, ви́братися і т. ін.) з ха́ле́пи – позбутися неприємностей, прикрощів і т. ін. завдяки потрібним діям та поведінці.

Часом вони потопали в снігових заметах.., часом же з великим напруженням ледве посувалися чистою кригою, згинаючись проти вітру. Кожного з них непокоїло, як удасться вибратись з цієї халепи (М. Трублаїні);

Доктор зрозумів причину нападу. Переконався, що напасники не помилились щодо особи, але тепер зародилась .. надія викрутитись з халепи (В. Гжицький);

– Допоможи мені вилізти з цієї халепи, вік пам'ятатиму, ніколи не забуду... (Ю. Збанацький).