1. Словник української мови у 20 томах

викурюватися

ВИКУ́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́КУРИТИСЯ, ться, док.

Пас. до вику́рювати.

Тютюн викурювався з такою швидкістю, наче ним топили в кухні (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викурюватися — вику́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викурюватися — -юється, недок. Пас. до викурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викурюватися — ВИКУ́РЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до вику́рювати. Із зерна викурювалась горілка і продавалась на місцевих ринках (Іст. УРСР, І, 1953, 337). Словник української мови в 11 томах