виливання
ВИЛИВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. вилива́ти 1, 3, 4.
Жінки забували про свою рибу, горщики, швець спиняв латання сандалії, черпальники – виливання води (Н. Королева);
– Тікаєте, бісові сини? – спитав нас дід Платон Півторак, що виходив уже з сіней з веслом, сіткою й дерев'яним ковшем для виливання води з човна (О. Довженко);
Слов'янські племена Східної Європи займалися плавленням заліза і виробництвом залізних речей, виливанням бронзових виробів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виливання — вилива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виливання — -я, с. Дія за знач. виливати 1), 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виливання — ВИ́ЛИВ (вихід назовні якої-небудь рідини, рідкої маси), ВИ́ПЛИВ рідше; ВИЛИВА́ННЯ, ВИТІКА́ННЯ (про недок. дію). Вилив нафти в море стався після пожежі (з журналу); Собака реагує (на виклик рефлексу) виливанням слини (з журналу)... Словник синонімів української мови
- виливання — Вилива́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виливання — ВИЛИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилива́ти 1, 3, 4. Собака реагує [на виклик рефлексу] виливанням слини (Фізіол. вишої нерв. діяльн., 1951, 9); Слов’янські племена Східної Європи займалися плавкою заліза і виробництвом залізних речей, виливанням бронзових виробів (Іст. УРСР, І, 1953, 31). Словник української мови в 11 томах
- виливання — Вилива́ння, -ня с. Выливаніе; изливаніе. Словник української мови Грінченка