виливень

ВИ́ЛИВЕНЬ, вня, ч., розм.

Те саме, що ви́ливок 1.

* У порівн. До Верещаків добулися надвечір, коли жовте, як курячий виливень, сонце вже торкалося овиду (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me