виливатися

ВИЛИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ЛИТИСЯ, ллється, рідко ВИ́ЛЛЯТИСЯ, ллється, док.

1. Витікати, литися назовні.

– Пий! – сказав чоловік. Яків узяв. Рука його тремтіла і трунок виливався з чарки (Панас Мирний);

З водопроводу подаватимуть до бака воду. А відти трубами і трубками [вона] оббігатиме компресор, щоб потім виллятися геть (М. Трублаїні);

// перен. Виходити, вибігати звідкись, кудись (про натовп).

Гуде стриманим гудом маса голів, поспішно виливаючись із зали (В. Винниченко);

Охоплені панікою, виливалися лавиною з будинку в'язні (І. Багряний);

Саме мінялися зміни, і з цехів [заводу] виливались потоки людей (Яків Баш).

2. перен. Знаходити своє вираження, вияв (про почуття, особливості характеру).

Радість виливалась стихійно, широко (П. Тичина);

// у що, у чому, чим. Виявлятися якимсь чином, набираючи певної форми.

На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив легінь, зрадила дівка.., – все виливалось у пісню (М. Коцюбинський);

Всі його [Т. Г. Шевченка] думки, його переконання, його віра виливались у цих творах, що нестримно тепер писав (О. Іваненко);

Стримуєш сльози? Що ж, не ридай, Вилитись пісні Словами дай (Л. Первомайський);

Письменник М. Хвильовий не уявляв, у що згодом виллється ця аскетична, сліпа покора жорстокому диктату обставин (з публіц. літ.).

3. Набувати певної форми литтям (у 1 знач.).

Алюмінієві бронзи добре виливаються.

4. Утворюватися внаслідок виливання й застигання розтопленого воску.

Ну, Марусю, загадай, Віск на воду виливай: Що там виллється – пізнай (Л. Боровиковський);

* Образно. Таки нестемісінько він [Чіпка] вийшов, так і вилився з воску!.. (Панас Мирний);

// перен., тільки док., у кого, перен. Стати дуже схожим на кого-небудь.

Вилились, як з воску, в матір (Номис);

– Подивись, – каже вона, – подивись, Химо, усі тройко у його [батька] вилились – мої чорнявенькі! (Марко Вовчок).

5. тільки недок. Пас. до вилива́ти.

З міді, бронзи, латуні виливалися посуд, гармати, дзвони (з наук.-попул. літ.);

Циліндри автомобільних двигунів виливаються з чавуну (з навч. літ.).

Вихо́дити (вилива́тися, виступа́ти) / ви́йти (ви́литися, ви́ступити) з берегі́в див. вихо́дити.

◇ (1) Вилива́тися / ви́литися на папі́р – писатися легко, без труднощів.

Іван .. написав свою натхненну поему “Наймит”. Вилилась вона на папір, як єдиний подих (П. Колесник).