1. Словник української мови у 20 томах

вилизувати

ВИЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛИЗАТИ, ижу, ижеш, док., кого, що.

Лижучи, очищати кого-, що-небудь.

Пестить [вовчиця] по черзі обох [дітей] і тіло вилизує ніжне (М. Зеров);

* Образно. Од хати й хлівця залишились тільки глиняні стінки, по яких ще перебігали золотенькі гадючки вогню, вилизуючи рештки дерева (П. Панч);

// Лижучи, вибирати все без залишку з чого-небудь.

– Певно, якийсь із них сметану крадену тут вилизував (І. Цюпа);

Вони поїли все дощенту, висмоктали кісточки .. і, мов голодні коти, вилизали навіть миску (М. Коцюбинський);

// перен. Ретельно прибирати, вичищати, вимивати.

Молодиця зраділа, що робота закінчилась. Зранку попідтирає в кабінетику: дасть Бог день, дасть і їжу. Мий, вилизуй, знову насмітять (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилизувати — вили́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилизувати — -ую, -уєш, недок., вилизати, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Лижучи, очищати кого-, що-небудь. || Лижучи, вибирати все без залишку з чого-небудь. 2》 перен. Знищувати (про вогонь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилизувати — (-ую, -уєш) недок.; комп. Шукати та виправляти дрібні помилки в програмі. БСРЖ, 114; Синишин, 25. Словник жарґонної лексики української мови
  4. вилизувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  5. вилизувати — ВИЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛИЗАТИ, ижу, ижеш, док., перех. 1. Лижучи, очищати кого-, що-небудь. Пестить [вовчиця] по черзі обох [дітей] і тіло вилизує ніжне (Зеров, Вибр., 1966, 256); // Лижучи, вибирати все без залишку з чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. вилизувати — Вилизувати, -зую, -єш сов. в. виливати, -жу, -жеш, гл. Вылизывать, вылизать. Словник української мови Грінченка