1. Словник української мови в 11 томах

вилизувати

ВИЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛИЗАТИ, ижу, ижеш, док., перех.

1. Лижучи, очищати кого-, що-небудь.

Пестить [вовчиця] по черзі обох [дітей] і тіло вилизує ніжне (Зеров, Вибр., 1966, 256);

// Лижучи, вибирати все без залишку з чого-небудь.

— Певно, якийсь із них сметану крадену тут вилизував (Цюпа, Назустріч.., 1958, 355);

Вони поїли все дощенту, висмоктали кісточки.. і, мов голодні коти, вилизали навіть миску (Коцюб., II, 1955, 23).

2. перен. Знищувати (про вогонь).

Од хати й хлівця залишились тільки глиняні стінки, по яких ще перебігали золотенькі гадючки вогню, вилизуючи рештки дерева (Панч, Гомон. Україна, 1954, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилизувати — вили́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилизувати — -ую, -уєш, недок., вилизати, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Лижучи, очищати кого-, що-небудь. || Лижучи, вибирати все без залишку з чого-небудь. 2》 перен. Знищувати (про вогонь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилизувати — ВИЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛИЗАТИ, ижу, ижеш, док., кого, що. Лижучи, очищати кого-, що-небудь. Пестить [вовчиця] по черзі обох [дітей] і тіло вилизує ніжне (М. Зеров); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. вилизувати — (-ую, -уєш) недок.; комп. Шукати та виправляти дрібні помилки в програмі. БСРЖ, 114; Синишин, 25. Словник жарґонної лексики української мови
  5. вилизувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  6. вилизувати — Вилизувати, -зую, -єш сов. в. виливати, -жу, -жеш, гл. Вылизывать, вылизать. Словник української мови Грінченка