виловлення

ВИ́ЛОВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́ловити.

Перевірка дійшла до Чайки. Глянувши на його посвідчення, солдат у кожусі й шапці (потім Чайка дізнався, що це був сам комендант станції, а маскарад служив йому для виловлення білих) запропонував Чайці вийти з речами з вагона (Д. Бузько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me