виловлювання
ВИЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вило́влювати.
Саме почалося виловлювання мальків коропа з нерестових ставочків (І. Багмут);
– Як тобі відомо, я мав багато випадків виловлювання всяких диверсантів (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виловлювання — вило́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виловлювання — -я, с. Дія за знач. виловлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виловлювання — ВИЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́влювати. Відразу ж після виловлювання їх [крабів] переробляють на плавучих заводах в консерви (Укр. страви, 1957, 70). Словник української мови в 11 томах