1. Словник української мови в 11 томах

виловлювання

ВИЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́влювати.

Відразу ж після виловлювання їх [крабів] переробляють на плавучих заводах в консерви (Укр. страви, 1957, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виловлювання — вило́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виловлювання — -я, с. Дія за знач. виловлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виловлювання — ВИЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́влювати. Саме почалося виловлювання мальків коропа з нерестових ставочків (І. Багмут); – Як тобі відомо, я мав багато випадків виловлювання всяких диверсантів (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах