вилочка
ВИ́ЛОЧКА, и, ж.
1. рідко. Зменш.-пестл. до ви́лка¹ 1.
Продається комплект із вилочки та ложечки для годування малюків (з газ.);
Десертна вилочка.
2. Зменш. до ви́лка¹ 2.
Є також вилочки, що складаються з трубки із впаяною в неї гайкою, і вилочки з гвинтом (з навч. літ.).
3. с. г. Перша пара листочків у цукрового буряку.
Нестача світла виникає в загущених посівах, тому важливо в період від фази вилочки до появи 1–2 пар справжніх листків рослини прорвати (з навч. літ.);
– Це [сіяти буряки в травні] значить віддати їх на знищення шкідникам. Тільки-но виткнуться вилочки із землі – зразу ж і насядуть на них (Є. Кротевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилочка — ви́лочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вилочка — -и, ж. 1》 Зменш. до вилка I 1), 2). 2》 с. г. Перша пара листочків у бульбоплодів, капусти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилочка — ВИ́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до ви́лка¹ 1, 2. 2. с. г. Перша пара листочків у бульбоплодів, капусти і т. ін. — Це [сіяти буряки в травні] значить віддати їх на знищення шкідникам. Тільки-но виткнуться вилочки із землі — зразу ж і насядуть на них (Крот., Сини.., 1948, 52). Словник української мови в 11 томах