1. Словник української мови в 11 томах

вилочка

ВИ́ЛОЧКА, и, ж.

1. Зменш. до ви́лка¹ 1, 2.

2. с. г. Перша пара листочків у бульбоплодів, капусти і т. ін.

— Це [сіяти буряки в травні] значить віддати їх на знищення шкідникам. Тільки-но виткнуться вилочки із землі — зразу ж і насядуть на них (Крот., Сини.., 1948, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилочка — ви́лочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вилочка — -и, ж. 1》 Зменш. до вилка I 1), 2). 2》 с. г. Перша пара листочків у бульбоплодів, капусти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилочка — ВИ́ЛОЧКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до ви́лка¹ 1. Продається комплект із вилочки та ложечки для годування малюків (з газ.); Десертна вилочка. 2. Зменш. до ви́лка¹... Словник української мови у 20 томах