вилочний
ВИ́ЛОЧНИЙ, а, е. Прикм. до ви́лка¹ 1, 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилочний — ви́лочний прикметник Орфографічний словник української мови