вилізлий

ВИ́ЛІЗЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до ви́лізти.

І тепер уже авто гальмує на якійсь місячній (себто залитій вилізлим з-за хмари де-де місяцем, себто місячним анемічним світінням) анемоновій галявині (Ю. Андрухович);

Крісло було низьке, з вилізлими пружинами (Ірина Вільде);

Ріденькі вуса, така ж чуприна з-під колись дорогої, а тепер вилізлої, замицьканої смушевої шапки з сукняним верхом, драна кожушина на голих ребрах (Ю. Мушкетик).