вилізти
ВИ́ЛІЗТИ див. вила́зити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилізти — ви́лізти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вилізти — [вил'ізтие] -зу, -зеиш; нак. -л'із', -л'із'теи Орфоепічний словник української мови
- вилізти — див. вилазити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилізти — див. вилазити Словник синонімів Вусика
- вилізти — (аж (і)) о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т. ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї. 1. Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. Фразеологічний словник української мови
- вилізти — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- вилізти — Ви́лізти, ви́лізу, -зеш, -зуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вилізти — ВИ́ЛІЗТИ див. вила́зити. Словник української мови в 11 томах
- вилізти — Ви́лізти см. вилазити. Словник української мови Грінченка