1. Словник української мови у 20 томах

виліковний

ВИЛІКО́ВНИЙ, а, е.

Який піддається лікуванню (про хворобу, рану).

Нині мільйони людей порятовані від невідворотної загибелі або позбулися тяжких, раніше не виліковних хвороб – завдяки операції переливання крові (Ю. Смолич);

– Тяжка, небораче, у тебе недуга, чи й виліковна... (І. Нижник);

Туберкульоз – цілком виліковна хвороба (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виліковний — виліко́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виліковний — -а, -е. Який піддається лікуванню (про хворобу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виліковний — ВИЛІКО́ВНИЙ, а, е. Який піддається лікуванню (про хворобу). Туберкульоз — цілком виліковна хвороба (Шк. гігієна, 1954, 321); Нині мільйони людей порятовані від невідворотної загибелі або позбулися тяжких, раніше не виліковних хвороб — завдяки операції переливання крові (Смолич, VI, 1959, 27). Словник української мови в 11 томах