1. Словник української мови в 11 томах

виліковний

ВИЛІКО́ВНИЙ, а, е. Який піддається лікуванню (про хворобу).

Туберкульоз — цілком виліковна хвороба (Шк. гігієна, 1954, 321);

Нині мільйони людей порятовані від невідворотної загибелі або позбулися тяжких, раніше не виліковних хвороб — завдяки операції переливання крові (Смолич, VI, 1959, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виліковний — виліко́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виліковний — -а, -е. Який піддається лікуванню (про хворобу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виліковний — ВИЛІКО́ВНИЙ, а, е. Який піддається лікуванню (про хворобу, рану). Нині мільйони людей порятовані від невідворотної загибелі або позбулися тяжких, раніше не виліковних хвороб – завдяки операції переливання крові (Ю. Словник української мови у 20 томах