1. Орфоепічний словник української мови

вилізти

ви́лізти

[вил'ізтие]

-зу, -зеиш; нак. -л'із', -л'із'теи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилізти — ви́лізти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилізти — див. вилазити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилізти — ВИ́ЛІЗТИ див. вила́зити. Словник української мови у 20 томах
  4. вилізти — див. вилазити Словник синонімів Вусика
  5. вилізти — (аж (і)) о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т. ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї. 1. Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. Фразеологічний словник української мови
  6. вилізти — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  7. вилізти — Ви́лізти, ви́лізу, -зеш, -зуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вилізти — ВИ́ЛІЗТИ див. вила́зити. Словник української мови в 11 томах
  9. вилізти — Ви́лізти см. вилазити. Словник української мови Грінченка