1. Словник української мови у 20 томах

вимантити

ВИ́МАНТИТИ, нчу, тиш, док., що, діал.

Обманом випросити або забрати що-небудь; виманити.

Ворожкам довіряти ризиковано: у них тільки те й на думці, щоб вимантити гроші з людини (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимантити — ви́мантити випросити, дістати хитрощами або довгим умовлянням (ср, ст)||вимявкати, вициндрити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. вимантити — Викрутитись Словник застарілих та маловживаних слів