1. Словник української мови у 20 томах

вимах

ВИ́МАХ, у, ч.

Те саме, що по́мах 1.

З моря наближалася шаланда, видко було дружні вимахи весел (Ю. Яновський);

Летить [лелека] низько, безстрашно, за вимахом крил величезних на мить зникає місяця диск (О. Гончар);

Дужий вимах руки – й голена, з довгим чорним оселедцем голова ввірчувалася у сир, що обходив камінь ліворуч, новий помах, і козак пролітав поміж двох каменів, неначе пущена між двох рогачок стріла (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимах — ви́мах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимах — -у, ч. Дія за знач. вимахнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимах — ВИ́МАХ, у, ч. Дія за знач. ви́махнути. З моря наближалася шаланда, видко було дружні вимахи весел (Ю. Янов., II, 1958, 173). Словник української мови в 11 томах