вимащений

ВИ́МАЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́мастити.

Наді мною висіли старі хомути і шлеї, вимащені для схоронності пахучим дьогтем-катраном (Л. Первомайський);

Сивий татарин, з обличчям, вимащеним олією, мов циганське дитя на морозі, блиснув хижими зубами (О. Ільченко);

Є ґанок біля білою глиною вимащеного будиночка старшого мисливця (Ю. Яновський);

А в них – у мисливців – очі сяють від щастя й радості. То нічого, що всі вони з п'ят до маківки вимащені грязюкою і нагадують муринчат (І. Багряний).

2. у знач. прикм. Забруднений, брудний; заплямлений.

Микола взявся сам допомагати старенькій жінці. Коли повернувся, то Касьян тільки головою похитав, побачивши його вимащений одяг (з легенди).