вимащування

ВИМА́ЩУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вима́щувати.

Репресивним методом регуляції гендерної поведінки в українців було вимащування воріт “нечесної” дівчини дьогтем, замазування глиною, гноєм вікон її будинку, наспівування різних дошкульних пісень, дражнилок тощо (з наук. літ.);

У багатьох народів світу існує повір'я, що вимащування тіл хворих та немічних олією, змішаною з червоним порошком, надає силу ослабленому віком чи хворобою організму (з наук.-попул. літ.);

Перше квітня – день сміху, час для вимащування крейдою спин однокласників, одногрупників, колег по роботі, начальників (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимащування — -я, с. Дія за знач. вимащувати. Великий тлумачний словник сучасної мови