вимащування
ВИМА́ЩУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вима́щувати.
Репресивним методом регуляції гендерної поведінки в українців було вимащування воріт “нечесної” дівчини дьогтем, замазування глиною, гноєм вікон її будинку, наспівування різних дошкульних пісень, дражнилок тощо (з наук. літ.);
У багатьох народів світу існує повір'я, що вимащування тіл хворих та немічних олією, змішаною з червоним порошком, надає силу ослабленому віком чи хворобою організму (з наук.-попул. літ.);
Перше квітня – день сміху, час для вимащування крейдою спин однокласників, одногрупників, колег по роботі, начальників (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимащування — -я, с. Дія за знач. вимащувати. Великий тлумачний словник сучасної мови