вимикування
ВИМИ́КУВАННЯ, я, с., діал.
Дія за знач. вими́кувати.
Підбадьорені і заохочені винагородою, учні зайнялися вимикуванням пирію з городу пенсіонерки (із журн.);
Після вимикування бур'янів на городі необхідно згребти їх до гумусної ями або, ще краще, спалити (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me