вимикування

ВИМИ́КУВАННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. вими́кувати.

Підбадьорені і заохочені винагородою, учні зайнялися вимикуванням пирію з городу пенсіонерки (із журн.);

Після вимикування бур'янів на городі необхідно згребти їх до гумусної ями або, ще краще, спалити (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me