вимикувати

ВИМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МИКАТИ, аю, аєш, док., що, діал.

Виривати.

Іде баба на другий день на поле і починає вимикувати посіяний чортом бур'ян (з казки);

– Раз якось уже й зацвів був [горох], та як ударив град, то стовк його дочиста. Люди вимикали, а я лишив (А. Крушельницький).