виминання

ВИМИНА́ННЯ¹, я, с.

Дія і стан за знач. вимина́ти¹.

При виминанні пластиліну одночасно двох і навіть трьох різних кольорів можна досягти дивовижних відтінків і яскравості (із журн.);

Виминання шкури.

ВИМИНА́ННЯ², я, с., діал.

Дія і стан за знач. вимина́ти².

При виминанню [виминанні] ридвани зачіпали за себе, ломили осі і колеса (А. Чайковський);

* Образно. У м'якшій, лагіднішій формі, з компліментами та виминанням, але, по суті, той самий присуд був і від С. Аксакова щодо повістей Т. Шевченка “Матрос” та “Княгиня” (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me