виминання
ВИМИНА́ННЯ¹, я, с.
Дія і стан за знач. вимина́ти¹.
При виминанні пластиліну одночасно двох і навіть трьох різних кольорів можна досягти дивовижних відтінків і яскравості (із журн.);
Виминання шкури.
ВИМИНА́ННЯ², я, с., діал.
Дія і стан за знач. вимина́ти².
При виминанню [виминанні] ридвани зачіпали за себе, ломили осі і колеса (А. Чайковський);
* Образно. У м'якшій, лагіднішій формі, з компліментами та виминанням, але, по суті, той самий присуд був і від С. Аксакова щодо повістей Т. Шевченка “Матрос” та “Княгиня” (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me