виморюватися

ВИМО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́МОРИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. Дуже втомлюватися, знесилюватися.

Організм людини значно швидше виморюється без сну, аніж без їжі (з наук.-попул. літ.);

Так виморились [хлопці], так знемоглись, що не здужають і поворухнутися (Г. Квітка-Основ'яненко);

Так і заснув [Семен], виморившись за ніч без сну (Іван Ле).

2. тільки недок. Пас. до вимо́рювати 1.

Терором і голодом виморювався цілий народ (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виморюватися — вимо́рюватися 1 дієслово недоконаного виду винищуватися вимо́рюватися 2 дієслово недоконаного виду втомлюватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. виморюватися — -юється, недок., виморитися, -иться, док. 1》 розм. Дуже втомлюватися, знесилюватися. 2》 тільки недок. Пас. до виморювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виморюватися — див. утомлюватися Словник синонімів Вусика
  4. виморюватися — СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. виморюватися — ВИМО́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́МОРИТИСЯ, иться, док. 1. розм. Дуже втомлюватися, знесилюватися. Так виморились [хлопці], так знемоглись, що не здужають і поворухнутися (Кв.-Осн., II, 1956, 412); Так і заснув [Семен], виморившись за ніч без сну (Ле... Словник української мови в 11 томах