вимочення
ВИ́МОЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́мочити.
Скільки треба було вкласти праці для отримання домотканого полотна – це висівання конопель, їх прорідження, обмолот, вимочення у воді, висушування, вибиття на терлиці, чесання щітками для одержання волокна! (із журн.);
Деякі гриби потребують попереднього вимочення та неодноразового промивання (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me