вимочити
ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимочити — ви́мочити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимочити — див. вимочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимочити — ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати. Словник української мови в 11 томах
- вимочити — Ви́мочити, -ся см. вимочувати, -ся. Словник української мови Грінченка