вимочити

ви́мочити

див. вимочувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимочити — ви́мочити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимочити — ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. вимочити — ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати. Словник української мови в 11 томах
  4. вимочити — Ви́мочити, -ся см. вимочувати, -ся. Словник української мови Грінченка