вимочити

Ви́мочити, -ся

см. вимочувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимочити — ви́мочити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимочити — див. вимочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимочити — ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вимочити — ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати. Словник української мови в 11 томах