вимочити
Ви́мочити, -ся
см. вимочувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимочити — ви́мочити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимочити — див. вимочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимочити — ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати. Словник української мови у 20 томах
- вимочити — ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати. Словник української мови в 11 томах