вимріяний
ВИ́МРІЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́мріяти.
Хай навіть не бачене ще, тільки вимріяне, вже непокоїть, кличе (О. Гончар);
Може, то лише твоя туга за нездійсненним коханням, вимріяним у сірій павутині буденщини? (О. Бердник);
Віра все ще стояла у дверях, не знаючи, що сказати: викрикнути-таки вголос те, сотнями днів і ночей вимріяне.., чи заглушити власну радість (Р. Іваничук);
Вони [солдати] зможуть остаточно навести порядок і оголосити вимріяну війну решті земної кулі (Ю. Андрухович);
// ви́мріяно, безос. пред.
Пішло воно не так, як було вимріяно, але все ж пішло (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимріяний — ви́мріяний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вимріяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимріяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимріяний — ВИ́МРІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мріяти. Павло день по дню проживав у тому своєму вимріяному світі (Головко, II, 1957, 487). Словник української мови в 11 томах