1. Словник української мови в 11 томах

вимріяний

ВИ́МРІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мріяти.

Павло день по дню проживав у тому своєму вимріяному світі (Головко, II, 1957, 487).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимріяний — ви́мріяний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вимріяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимріяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимріяний — ВИ́МРІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мріяти. Хай навіть не бачене ще, тільки вимріяне, вже непокоїть, кличе (О. Гончар); Може, то лише твоя туга за нездійсненним коханням, вимріяним у сірій павутині буденщини? (О. Словник української мови у 20 томах