1. Словник української мови у 20 томах

вимушено

ВИ́МУШЕНО.

Присл. до ви́мушений 3.

Подав [Постолака] широку мужицьку руку, вимушено й валкувато (С. Добровольський);

Трималася [Меланія] вимушено, силувано й незграбно, і з часом ця силуваність не тільки не зменшувалась, а, навпаки, ще більше впадала йому в вічі (О. Гончар);

Розмова точилася мляво, вимушено (В. Козаченко);

Сотник вимушено, з болісним зусиллям посміхнувся (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимушено — ви́мушено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вимушено — Присл. до вимушений 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимушено — див. неохоче; удавано Словник синонімів Вусика
  4. вимушено — ВИ́МУШЕНО. Присл. до ви́мушений 3. Розмова точилася мляво, вимушено (Коз., Сальвія, 1956, 147); Сотник вимушено, з болісним зусиллям посміхнувся (Руд., Вітер.., 1958, 254). Словник української мови в 11 томах