вимушення

ВИ́МУШЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́мусити.

Клієнт може звернутися до суду з вимогою про вимушення банку укласти договір, а також про стягнення з банку завданих збитків (з мови документів);

Постійний страх переслідування, вимушення до втечі, невідомість майбутнього – все це тримало нерви у неймовірній напрузі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me