вимушення
ВИ́МУШЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́мусити.
Клієнт може звернутися до суду з вимогою про вимушення банку укласти договір, а також про стягнення з банку завданих збитків (з мови документів);
Постійний страх переслідування, вимушення до втечі, невідомість майбутнього – все це тримало нерви у неймовірній напрузі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me