вимушений
ВИ́МУШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́мусити.
В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим і вимушений був піти на заробітки (С. Чорнобривець);
Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону (В. Петльований);
Він усього лише трохи – зауважували тільки найближчі – згорбився, до того ж окуліст вимушений був призначити йому по цілому додатковому діоптрію (Ю. Андрухович).
2. у знач. прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин.
– В любимій праці ти будеш творити, а у вимушеній, випадковій, зостанешся ремісником! (О. Донченко);
В такі дні Беймбет не витримує своєї вимушеної самотності (Б. Антоненко-Давидович);
От тільки він, старий машиніст Сорокоуст, висловлюючись мовою сина-льотчика, пішов на вимушену посадку (О. Гуреїв).
3. у знач. прикм. Здійснюваний через силу; роблений, нещирий.
По її лиці перебігло щось чудне... мов жаль, мов вимушений усміх... (О. Кобилянська);
Почуття блаженства, що пройняло мене всього від того легкого дотику до моєї щоки м'якого дівочого волосся, розлилося на моєму обличчі, з якого я вже скинув вимушену маску застиглої усмішки (Б. Антоненко-Давидович);
Вона [зустріч братів] вийшла на диво вимушена і холодна (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- вимушений — ви́мушений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вимушений — ВИМУШЕНИЙ – ЗМУШЕНИЙ – ПРИМУШЕНИЙ Вимушений. 1. Дієприкм. від вимусити; змушений: вимушений був піти на заробітки; війська вимушені зайняти оборону. 2. прикм. Літературне слововживання
- вимушений — (усміх) силуваний, роблений, удаваний, ненатуральний; (обставиною) змушений, ІД. радий не радий, рад-не-рад. Словник синонімів Караванського
- вимушений — [вимушеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- вимушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вимусити. 2》 прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин. Вимушений прогул — час, протягом якого працівник з вини адміністрації був позбавлений можливості працювати. 3》 прикм. Здійснюваний через силу, роблений, нещирий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимушений — ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк. Словник синонімів української мови
- вимушений — ВИ́МУШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мусити. В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим і вимушений був піти на заробітки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 42); Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону (Петльов. Словник української мови в 11 томах