1. Словник української мови у 20 томах

вимучуватися

ВИМУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

Украй знесилюватися внаслідок фізичних або душевних мук.

[Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день [два дні] і дві ночі вистогнала та виквилила (М. Кропивницький);

[Олекса:] Вимучився за ці два дні, що тебе не бачив, страх (І. Карпенко-Карий);

До краю вимучились всі, від командира до гуртоправа (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимучуватися — виму́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимучуватися — -уюся, -уєшся, недок., вимучитися, -чуся, -чишся, док. 1》 Украй знесилюватися внаслідок фізичних або душевних мук. 2》 тільки недок. Пас. до вимучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимучуватися — див. утомлюватися Словник синонімів Вусика
  4. вимучуватися — ВИМУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Украй знесилюватися внаслідок фізичних або душевних мук. [Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день і дві ночі вистогнала та виквилила (Кроп. Словник української мови в 11 томах