1. Словник української мови в 11 томах

вимучуватися

ВИМУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. Украй знесилюватися внаслідок фізичних або душевних мук.

[Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день і дві ночі вистогнала та виквилила (Кроп., II, 1958, 151);

[Олекса:] А вимучився за ці два дні, що тебе не бачив, страх (К.-Карий, І, 1960, 64);

До краю вимучились всі, від командира до гуртоправа (Гончар, Таврія.., 1957, 414).

2. тільки недок. Пас. до виму́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимучуватися — виму́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимучуватися — -уюся, -уєшся, недок., вимучитися, -чуся, -чишся, док. 1》 Украй знесилюватися внаслідок фізичних або душевних мук. 2》 тільки недок. Пас. до вимучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимучуватися — ВИМУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Украй знесилюватися внаслідок фізичних або душевних мук. [Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день [два дні] і дві ночі вистогнала та виквилила (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вимучуватися — див. утомлюватися Словник синонімів Вусика