вимушений

ви́мушений

имушеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимушений — ви́мушений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вимушений — (усміх) силуваний, роблений, удаваний, ненатуральний; (обставиною) змушений, ІД. радий не радий, рад-не-рад. Словник синонімів Караванського
  3. вимушений — ВИ́МУШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́мусити. В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим і вимушений був піти на заробітки (С. Чорнобривець); Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вимушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вимусити. 2》 прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин. Вимушений прогул — час, протягом якого працівник з вини адміністрації був позбавлений можливості працювати. 3》 прикм. Здійснюваний через силу, роблений, нещирий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вимушений — ВИ́МУШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мусити. В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим і вимушений був піти на заробітки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 42); Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону (Петльов. Словник української мови в 11 томах
  6. вимушений — ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк. Словник синонімів української мови
  7. вимушений — ВИМУШЕНИЙ – ЗМУШЕНИЙ – ПРИМУШЕНИЙ Вимушений. 1. Дієприкм. від вимусити; змушений: вимушений був піти на заробітки; війська вимушені зайняти оборону. 2. прикм. Літературне слововживання