1. Словник української мови у 20 томах

вимчатися

ВИ́МЧАТИСЯ, чуся, чишся, док.

Те саме, що ви́мчати 1.

Вимчавшись наперед, зіс зненацька підвернув управо і зупинився (О. Гончар);

Над самим краєм пролетіла чата, і кінь із балки вимчався на шлях (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимчатися — ви́мчатися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вимчатися — -чуся, -чишся, док., рідко. Те саме, що вимчати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимчатися — ВИ́МЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. Те саме, що ви́мчати 1. Вимчавшись наперед, зіс зненацька підвернув управо і зупинився (Гончар, Новели, 1954, 145). Словник української мови в 11 томах