вимірювач
ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч.
Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь; вимірник (у 1 знач.).
Використання термоелектричного вимірювача різниці температур дає змогу оптимізувати мікрохвильовий технологічний процес за критеріями енергозбереженості, продуктивності та якості (з наук.-техн. літ.);
Людям після сорока років продавці рекомендують купувати електронні вимірювачі тиску, які фіксуються саме на плечі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимірювач — вимі́рювач 1 іменник чоловічого роду прилад вимі́рювач 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- вимірювач — -а, ч. 1》 Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач. Вимірювач загасання — прилад для вимірювання загасання або послаблення опору чи сили струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимірювач — ВИМІ́РНИК (прилад для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РЮВАЧ. Кожний вимірник має свою граничну похибку (з науково-популярної літератури); На столі лежить термометр, слуховий апарат, вимірювач тиску (з газети). Словник синонімів української мови
- вимірювач — ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч. 1. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач; фотоелектронний вимірювач. 2. розм. Той, хто займається вимірюванням. *Образно. Словник української мови в 11 томах