вимірювач
ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч.
1. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь.
Радіолокаційний вимірювач; фотоелектронний вимірювач.
2. розм. Той, хто займається вимірюванням.
*Образно. [Очерет:] Міряють і мене, Тонечко, — критики та інші вимірювачі. Середній, кажуть, поет, проте за війну все ж таки ніби підріс (Коч., II, 1956, 419).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимірювач — вимі́рювач 1 іменник чоловічого роду прилад вимі́рювач 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- вимірювач — -а, ч. 1》 Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач. Вимірювач загасання — прилад для вимірювання загасання або послаблення опору чи сили струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимірювач — ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь; вимірник (у 1 знач.)... Словник української мови у 20 томах
- вимірювач — ВИМІ́РНИК (прилад для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РЮВАЧ. Кожний вимірник має свою граничну похибку (з науково-популярної літератури); На столі лежить термометр, слуховий апарат, вимірювач тиску (з газети). Словник синонімів української мови